МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра ЕОМ "Внутрішнє представлення в пам’яті комп’ютера статичних даних похідних типів" МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторної роботи № 1 з дисципліни " Програмування. Частина III. Структури даних та алгоритми " для студентів напряму 6.050102 “Комп’ютерна інженерія” Львів – 2009 Методичні вказівки до лабораторної роботи "Внутрішнє представлення в пам’яті комп’ютера статичних даних похідних типів" з дисципліни “Програмування. Частина IIІ. Структури даних та алгоритми" для підготовки студентів напряму 6.050102 “Комп’ютерна інженерія” / Укл. Т.А.Лисак – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2009 – 27 с. Укладач: Лисак Т.А., ст. викладач каф.ЕОМ Відповідальний за випуск: Мельник А.О., д-р техн. наук, проф. Рецензенти: Мороз І.В., ст. викладач каф.ЕОМ Юрчак І.Ю., доцент кафедри САПР, к.т.н.  1. МЕТА РОБОТИ Дослідження внутрішнього представлення в пам’яті комп’ютера похідних типів даних статичної структури. 2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 2.1. Похідні типи даних Переліки Змінна, котра може приймати значення з деякого списку значень, називається змінною перелікового типу або переліком. Оголошення переліку задає тип змінної переліку і визначає список іменованих констант, що називається списком переліку. Імена елементів списку переліку задаються в фігурних дужках через кому. Значенням кожного імені списку є деяке ціле число. Змінна типу переліку може приймати значення однієї з іменованих констант списку. Змінні типу enum можуть використовуватись і як операнды в арифметичних операціях та в операціях відношення, і як індекси в індексних виразах. Список переліку може містити одну або декілька конструкцій виду: ідентифікатор [= константний вираз] Кожен ідентифікатор іменує елемент переліку. Всі ідентифікатори в списку переліку повинні бути унікальними і повинні відрізнятись від всіх інших ідентифікаторів у тій самій області видимості, включаючи імена звичайних змінних і ідентифікатори з інших списків переліку. У випадку відсутності константного виразу перший ідентифікатор набуває значення 0, наступний ідентифікатор - значення 1 і т.д. Отже, пам'ять, що відводиться під змінну типу перелік - це пам'ять, необхідна для розміщення значення типу іnt. Ідентифікатор, зв'язаний з константним виразом, приймає значення, що задається цим константним виразом. Константний вираз повинен мати тип іnt і може бути як додатнім, так і від’ємним. Константні вирази можуть містити однакові значення. Наступний ідентифікатор в списку отримує значення, рівне константному виразу плюс 1, якщо цей ідентифікатор не має свого константного виразу. Приклад 1. enum week { SUBOTA , NEDILJA = 0, PONEDILOK, VIVTOROK, SEREDA = VIVTOROK * 2, CHETVER, PJATNYTCJA }; week den = SEREDA; У цьому прикладі визначається тип перелік з іменем week і оголошується змінна den цього типу переліку. З ідентифікатором SUBOTA за замовчуванням асоціюється значення 0. Ідентифікатор NEDILJA явно встановлюється в 0. Ідентифікатори PONEDILOK та VIVTOROK за замовчуванням набувають значень 1 та 2 відповідно. Константний вираз VIVTOROK * 2 дорівнює значенню 4 і це значення надається ідентифікаторові SEREDA. Ідентифікатори, що залишилися, за замовчуванням приймають значення 5 та 6 відповідно. В пам’яті комп’ютера під зміну den буде виділено 1 байт пам’яті в якому буде записана наступна послідовність: 0000 0100. Вказівники Коли компілятор обробляє оператор визначення змінної, наприклад, іnt і=10, він виділяє пам'ять відповідно до типу (в прикладі іnt) та ініціалізує її заданим значенням (в прикладі 10). Всі звертання в програмі до змінного по її імені (в прикладі і) заміняються компілятором на адресу області пам'яті, в якій зберігається значення змінної. Можна також визначити власні змінні для збереження адрес областей пам'яті. Такі змінні називаються вказівниками. У мові C++ розрізняють три види вказівників: вказівники на функцію,...